Я пливу із Вселенною в одному потоці, люди, придмети, планети, зірки і комети,
музика - дорога моя, сила - творчість, хочеш не хочеш, душі жити, тілу вмерти.
Я на дисках, що крутяться, в повітрі, у вухах моїх слів завірюха мете,
і велика задуха сліз радості, щастя, і вічного руху застала тебе.
Дежавю 33-ї степені вище неба на пару метрів,
якщо бачиш, що ти не винесеш цього, ну тоді просто ловись за планету.
Із свіжим повітрям тобі шлю привіт я, окутав тебе теплом, щоб зігріти,
море любові в твоє серце вливаю, твій мозок током життя заряжаю.
І хоч я за багато кілометрів від тебе, подивись на небо, це Сонце світить для тебе і мене,
і ти тікай від мене хоч на Юпітер, я всеодно знайду тебе, щоб зігріти.
З вітром хвилі мої долинуть до тебе, твая аура розцвітає в даний момент,
я беру цю найбільшу зірку, і нею на небі пишу слово "Любов",
без якої усе на Землі не мало би сенсу.
Потоки машин, поїзди, кораблі, літаки
сполучають людей дорогих, з цього моменту так багато змінилось,
а ти хочеш щоб наші серця разом бились, і зустрілись ?
Я знов потію від радості, що Земля крутиться,
і від того, що тобі мене чути,
разом ми зможемо високо піднестися,
разом ми зможемо про все забути. |