Спроси Алену

ЛИТЕРАТУРНЫЙ КОНКУРС

Сайт "Спроси Алену" - Электронное средство массовой информации. Литературный конкурс. Пришлите свое произведение на конкурс проза, стихи. Поэзия. Дискуссионный клуб. Опубликовать стихи. Конкурс поэтов. В литературном конкурсе могут участвовать авторские произведения: проза, поэзия, эссе. Читай критику.
   
Музыка | Кулинария | Биографии | Знакомства | Дневники | Дайджест Алены | Календарь | Фотоконкурс | Поиск по сайту | Карта


Главная
Спроси Алену
Спроси Юриста
Фотоконкурс
Литературный конкурс
Дневники
Наш форум
Дайджест Алены
Хочу познакомиться
Отзывы и пожелания
Рецепт дня
Сегодня
Биография
МузыкаМузыкальный блог
Кино
Обзор Интернета
Реклама на сайте
Обратная связь






Сегодня:

События этого дня
04 декабря 2022 года
в книге Истории


Случайный анекдот:
Согласно данным судебной статистики, еще ни одна жена
не застрелила мужа в тот момент, когда он мыл посуду.


В литературном конкурсе участвует 15119 рассказов, 4292 авторов


Литературный конкурс

Уважаемые поэты и писатели, дорогие мои участники Литературного конкурса. Время и Интернет диктует свои правила и условия развития. Мы тоже стараемся не отставать от современных условий. Литературный конкурс на сайте «Спроси Алену» будет существовать по-прежнему, никто его не отменяет, но основная борьба за призы, которые с каждым годом становятся «весомее», продолжится «На Завалинке».
Литературный конкурс «на Завалинке» разделен на поэзию и прозу, есть форма голосования, обновляемая в режиме on-line текущих результатов.
Самое важное, что изменяется:
1. Итоги литературного конкурса будут проводиться не раз в год, а ежеквартально.
2. Победителя в обеих номинациях (проза и поэзия) будет определять программа голосования. Накрутка невозможна.
3. Вы сможете красиво оформить произведение, которое прислали на конкурс.
4. Есть возможность обсуждение произведений.
5. Есть счетчики просмотров каждого произведения.
6. Есть возможность после размещения произведение на конкурс «публиковать» данное произведение на любом другом сайте, где Вы являетесь зарегистрированным пользователем, чтобы о Вашем произведение узнали Ваши друзья в Интернете и приняли участие в голосовании.
На сайте «Спроси Алену» прежний литературный конкурс остается в том виде, в котором он существует уже много лет. Произведения, присланные на литературный конкурс и опубликованные на «Спроси Алену», удаляться не будут.
ПРИСЛАТЬ СВОЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕ (На Завалинке)
ПРИСЛАТЬ СВОЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕ (Спроси Алену)
Литературный конкурс с реальными призами. В Литературном конкурсе могут участвовать авторские произведения: проза, поэзия, эссе. На форуме - обсуждение ваших произведений, представленных на конкурс. От ваших мнений и голосования зависит, какое произведение или автор, участник конкурса, получит приз. Предложи на конкурс свое произведение. Почитай критику. Напиши, что ты думаешь о других произведениях. Ваши таланты не останутся без внимания. Пришлите свое произведение на литературный конкурс.
Дискуссионный клуб
Поэзия | Проза
вернуться
    Прислал: Салий Анна Владимировна | Рейтинг: 0.70 | Просмотреть все присланные произведения этого Автора

Чому ми втрачаємо людей, яких любимо?
Чому коли ми ще зовсім маленькі і ні про що не турбуємось так хочемо як найшвидше стати дорослими, ми йдемо до дитячого садка, потім до школи в якій починаємо пізнавати цей жорстокий світ, намагаємось бути усім схожими на своїх батьків, хочемо бути успішними в школі, ми прагнемо уваги з боку оточуючих (намагаємось вижити серед таких як ми особистостей, які прагнуть чогось досягти), і ось ми чуємо останній дзвінок в школі, отримуємо атестат про освіту і починається доросле життя…
Ми стоїмо на роздоріжжі і не знаємо куди йти…І просто пливемо за течією… Ми навчаємось, йдемо працювати і розуміємо, що тепер ми справді дорослі… Ми переїдаємо від батьків, одружуємось, самі також стаємо батьками і розуміємо що інколи так хочеться хоч на мить стати дітьми…Тільки коли приїздиш до батьків, яких давно не бачиш починаєш розуміти, що батьки завжди будуть тебе любити і чекати у дома…
Але не все так гладко як хотілось би. Раптом у тебе дзвонить мобільний, ти піднімаєш слухавку і чуєш як по той бік плаче мама і каже: «Тата більше немає» …. Ти не знаєш що сказати, але розумієш, що ти більше не побачиш свого рідненького тата, який тебе любить, він більше ніколи тебе не обійме і не запитає як у тебе справи…Ти поспіхом збираєш речі, купуєш квиток на потяг, щоб іще хоч раз побачити татка. Вся похоронна церемонія проходить як в тумані, ти нікого не помічаєш навколо… А коли ти приходиш на цвинтар і розумієш, що за мить тата поховають у сирій, чорній ямі, ти востаннє цілуєш його і тримаєш за холодну руку, яка тебе колись обіймала…ти запитуєш себе: «Чому все так, а не інакше? Чому ти втрачаєш людей, яких любиш і які люблять тебе?»
Проходить час, біль потрохи припиняється, ти приходиш на могилу тата, плачеш, сумуєш і тільки тепер розумієш, що так рідко казала йому про те що дуже сильно його люблю…
Мама залишилась сама і я розумію, що маму також сильно люблю, і намагаюсь якомога більше з нею розмовляти, намагаюсь телефонувати щодня, намагаюсь виразити вдячність за те, що дали мені життя. Тому хочу сказати щоб цінували те, що маєте батьків, коханих і т.д. , тому що це ті люди, які завжди з вам поруч і прийдуть на допомогу у важкі для вас часи. Любіть тих, хто вас любить, кажіть їм про це частіше, щоб потім не жалкувати про те, що колись ти цього не зробив, а тепер пізно щось змінювати….

Мнение посетителей:

Комментариев нет
Добавить комментарий
Ваше имя:*
E-mail:
Комментарий:*
Защита от спама:
восемь + восемь = ?


Перепечатка информации возможна только с указанием активной ссылки на источник tonnel.ru



Top.Mail.Ru Яндекс цитирования
В online чел. /
создание сайтов в СМИТ