Уважаемые поэты и писатели, дорогие мои участники Литературного конкурса. Время и Интернет диктует свои правила и условия развития. Мы тоже стараемся не отставать от современных условий. Литературный конкурс на сайте «Спроси Алену» будет существовать по-прежнему, никто его не отменяет, но основная борьба за призы, которые с каждым годом становятся «весомее», продолжится «На Завалинке».
Литературный конкурс «на Завалинке» разделен на поэзию и прозу, есть форма голосования, обновляемая в режиме on-line текущих результатов.
Самое важное, что изменяется:
1. Итоги литературного конкурса будут проводиться не раз в год, а ежеквартально.
2. Победителя в обеих номинациях (проза и поэзия) будет определять программа голосования. Накрутка невозможна.
3. Вы сможете красиво оформить произведение, которое прислали на конкурс.
4. Есть возможность обсуждение произведений.
5. Есть счетчики просмотров каждого произведения.
6. Есть возможность после размещения произведение на конкурс «публиковать» данное произведение на любом другом сайте, где Вы являетесь зарегистрированным пользователем, чтобы о Вашем произведение узнали Ваши друзья в Интернете и приняли участие в голосовании.
На сайте «Спроси Алену» прежний литературный конкурс остается в том виде, в котором он существует уже много лет. Произведения, присланные на литературный конкурс и опубликованные на «Спроси Алену», удаляться не будут.
Як боляче дивитись, як падають зірки
І думати про те, що вже не повернути
Про часу плин, про втрачені роки
Про мову, що вдалося нам забути
Як боляче згадати ту ріку,
Що завжди нам описують поети
І яр, і гай, і гори залишу
Лише щоб потім подивитись в небо
А там, як кажуть, десь живе Господь,
Який нам завжди в скруті помагає
Ми звикли, дивно, поспішати жити
Про вічне вже ніхто і не згадає
Що після себе ми залишимо нащадкам?
Купу проблем, які не встигнем розвязати
Невже давно скінчився час, коли мистецтву все ми віддавали
Скінчився час Відродження. Навіщо?
Щоб нам середньовіччя не згадати
Залишили митці цю землю грішну
Ми навіть послання не вмієм розгадати
Нового ми в культуру не внесли, старе ми тільки можем забувати
Що нам лишається? Лиш берегти
Те, що ми маєм від минулого
Безсмертну музику, поеми і вірші
Те, що дійшло до нас ми не забудемо
Ми незалежність здобули, оспівану віками,
За неї пролито озера сліз забутих
Тож залишається найгірший дар за нами -
Губити все й не цінувать минуле |